Ґаіджін Gaijin
Яке уявлення чи образ асоціюється у вас зі словом «ґаіджін»?
Багато японців, можливо, вважають, що «ґаіджін» — це те ж саме, що й «іноземець». Однак, це не є точним розумінням. «Ґаіджін» та «іноземець» — не синоніми, і в реальності слово «ґаіджін» несе в собі дискримінаційний відтінок.
Вислів «ґаіджін» — це не просто слово для позначення людини з іншим громадянством. Його часто використовували в контексті зневаги та виключення людей з іноземним громадянством або тих, хто зовнішньо відрізняється від японців.
Наприклад, чи доводилося вам чути такі вислови?
«Ґаіджін — дурний».
«Ґаіджін не розуміє японської».
«На слова ґаіджін покладатися не можна».
Це, безперечно, слова, що містять упередження та дискримінацію. Однак багато людей використовують їх у повсякденному житті, не усвідомлюючи цього. Іншими словами, у слові «ґаіджін» проглядається несвідоме дискримінаційне ставлення до іноземців.
Іноземці в Японії найчастіше стикаються з дискримінацією на робочому місці. До них часто ставляться просто як до робочої сили, свого роду «одноразових пішаків», не поважаючи їхню людську гідність.
Наприклад, серед технічних стажерів та заробітчан багато хто страждає від жахливих умов праці та несправедливого ставлення. У таких ситуаціях нерідко можна почути, як заперечують саму їхню здатність щось робити, кажучи: «Як ґаіджін може таке зрозуміти?».
Дискримінація стосується не лише іноземців. Навіть люди, які мають японське громадянство, розмовляють японською та виросли в японському суспільстві, можуть бути названі «ґаіджін» та зазнати відчуження.
Після війни уряд Японії просував політику еміграції, і багато японців вирушили до Південної Америки та інших регіонів. Однак там вони були змушені виконувати важку роботу і зіткнулися з реальністю, що сильно відрізнялася від обіцяної.
Десятиліття по тому, для вирішення проблеми нестачі робочої сили, уряд Японії вирішив приймати ніккей (японців за походженням). Ті, хто повернувся, та їхні нащадки (друге та третє покоління) також часто стикалися з тим, що в Японії їх називали «ґаіджін» і не приймали.
Крім того, об'єктом дискримінації та упереджень іноді стають і мешканці Окінави. Окінава колись була незалежною державою — Королівством Рюкю, але в епоху Мейдзі її було анексовано Японією. Навіть сьогодні, на тлі культурних, ціннісних та мовних відмінностей, багато вихідців з материкової Японії схильні сприймати окінавців як «ґаіджін».
Серед японців є фраза, яку вони часто промовляють:
«Що ґаіджін може зрозуміти в японцях?».Тож я хотів би запитати навпаки:
«А що японець може зрозуміти в так званому "ґаіджін"?»
Будь ласка, спробуйте знайти власну відповідь на це запитання.
<>
Gaijin
¿Qué tipo de percepción o imagen tienen ustedes de la palabra "gaijin"?
Puede que muchos japoneses entiendan que "gaijin" es sinónimo de "extranjero". Sin embargo, esta no es una comprensión precisa. "Gaijin" y "extranjero" no son equivalentes; la realidad es que la palabra "gaijin" contiene un matiz discriminatorio.
La expresión "gaijin" no es simplemente una palabra para referirse a otros de diferente nacionalidad. A menudo se ha utilizado en contextos que desprecian y excluyen a personas de nacionalidad extranjera o a aquellos cuya apariencia es diferente a la de los japoneses.
Por ejemplo, ¿alguna vez han escuchado frases como estas?
"Los gaijin son tontos".
"Los gaijin no entienden japonés".
"No se puede confiar en lo que dice un gaijin".
Estas son, evidentemente, palabras cargadas de prejuicio y discriminación. Sin embargo, muchas personas las usan en su vida diaria sin ser conscientes de ello. En otras palabras, en el término "gaijin" se trasluce una conciencia discriminatoria inconsciente hacia los extranjeros.
El lugar de trabajo es donde los extranjeros están más expuestos a la discriminación en Japón. A menudo son tratados como mera mano de obra, como si fueran "piezas desechables", y en ocasiones no se respeta su dignidad como seres humanos.
Por ejemplo, entre los aprendices técnicos y los trabajadores migrantes, hay muchos que sufren condiciones laborales precarias y un trato injusto. En tales situaciones, no es raro que se les niegue su propia capacidad con frases como: "Es imposible que un gaijin entienda algo así".
La discriminación no se dirige únicamente a los extranjeros. Incluso personas con nacionalidad japonesa, que hablan japonés y han crecido en la sociedad japonesa, pueden ser llamadas "gaijin" y excluidas.
Después de la guerra, el gobierno japonés promovió políticas de emigración, y muchos japoneses se trasladaron a lugares como Sudamérica. Sin embargo, allí se vieron forzados a realizar trabajos arduos y se enfrentaron a una realidad muy diferente de las condiciones que se les habían prometido.
Décadas más tarde, con el objetivo de solucionar la escasez de mano de obra, el gobierno japonés decidió aceptar a los descendientes de japoneses. Ellos y sus descendientes (segunda y tercera generación) que regresaron a Japón, también han experimentado en muchas ocasiones ser llamados "gaijin" y no ser aceptados.
Además, los habitantes de Okinawa también pueden ser objeto de discriminación y prejuicios. Okinawa fue en su día una nación independiente, el Reino de Ryukyu, pero fue anexionada por Japón en la era Meiji. Aún hoy, con diferencias culturales, de valores y lingüísticas, existe una tendencia entre muchos japoneses de las islas principales a ver a los okinawenses como "gaijin".
Hay una frase que los japoneses suelen decir:
"¿Qué puede entender un gaijin sobre los japoneses?". A esto, me gustaría preguntar a la inversa:
"¿Qué pueden entender los japoneses sobre los así llamados 'gaijin'?"
Les invito a que reflexionen y encuentren su propia respuesta a esta pregunta.
<>
Gaijin
Quelle perception ou quelle image associez-vous au mot « gaijin » ?
De nombreux Japonais pensent peut-être que « gaijin » est simplement synonyme d'« étranger ». Cependant, ce n'est pas une compréhension exacte. Les termes « gaijin » et « étranger » ne sont pas interchangeables ; en réalité, le mot « gaijin » renferme une connotation discriminatoire.
L'expression « gaijin » ne désigne pas simplement une personne de nationalité différente. Elle a souvent été utilisée dans un contexte de mépris et d'exclusion envers les personnes de nationalité étrangère ou celles dont l'apparence physique diffère de celle des Japonais.
Par exemple, n'avez-vous jamais entendu de telles paroles ?
« Les gaijin sont stupides. »
« Les gaijin ne comprennent pas le japonais. »
« On ne peut pas se fier à la parole d'un gaijin. »
Ces phrases sont clairement chargées de préjugés et de discrimination. Pourtant, de nombreuses personnes les utilisent au quotidien sans en avoir conscience. Ainsi, le mot « gaijin » laisse transparaître un sentiment de discrimination inconscient envers les étrangers.
C'est dans le monde du travail que les étrangers sont le plus exposés à la discrimination au Japon. Ils y sont souvent traités comme une simple force de travail, une sorte de « pion jetable », et leur dignité humaine n'est pas toujours respectée.
Par exemple, parmi les stagiaires techniques et les travailleurs immigrés, nombreux sont ceux qui subissent des conditions de travail déplorables et des traitements injustes. Dans de telles situations, il n'est pas rare que leurs compétences mêmes soient niées avec des remarques comme : « Un gaijin ne peut pas comprendre ça de toute façon. »
La discrimination ne vise pas uniquement les étrangers. Même des personnes possédant la nationalité japonaise, parlant japonais et ayant grandi au sein de la société japonaise peuvent être qualifiées de « gaijin » et subir l'exclusion.
Après la guerre, le gouvernement japonais a promu une politique d'émigration, et de nombreux Japonais sont partis s'installer, notamment en Amérique du Sud. Cependant, sur place, ils ont été contraints à des travaux pénibles et ont fait face à une réalité bien différente des conditions qui leur avaient été promises.
Puis, plusieurs décennies plus tard, pour pallier la pénurie de main-d'œuvre, le gouvernement japonais a décidé d'accueillir les descendants de ces émigrés. À leur retour, eux et leurs descendants (les deuxième et troisième générations) ont également été, à de nombreuses reprises, qualifiés de « gaijin » et ont fait l'expérience du rejet au Japon.
De plus, les habitants d'Okinawa sont aussi parfois la cible de discriminations et de préjugés. Okinawa était autrefois un État indépendant, le Royaume de Ryukyu, avant d'être annexé par le Japon à l'ère Meiji. Aujourd'hui encore, alors que des différences culturelles, de valeurs et linguistiques subsistent, de nombreux Japonais du « continent »ont tendance à considérer les Okinawanais comme des « gaijin ».
Il y a une phrase que les Japonais prononcent souvent :
« Qu'est-ce qu'un gaijin peut bien comprendre des Japonais ? »Alors, j'aimerais poser la question inverse :
« Et vous, Japonais, que comprenez-vous de ceux que vous appelez les « gaijin » ? »
Je vous invite à prendre le temps de réfléchir à votre propre réponse à cette question.
<>
