Перейти до вмісту

Tournoi de Québec

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Bell Challenge)
Tournoi de Québec
WTA Тур
Місто проведення турніруКвебек
Канада Канада
АренаPEPS de l'Université Laval
КатегоріяInternational
ПокриттяКилим / У залі
Турнірна сітка32M/32Q/16D
Призові$250,000
Сайтchallengebell.com

Tournoi de Québec (до 2013 Bell Challenge, зараз Coupe Banque Nationale за назвою спонсора) — міжнародний жіночій професійний тенісний турнір. Проводиться з 1993 року в канадському місті Квебек на хардових кортах Університету Лаваля. Від 2009 року належить до серії WTA International з призовим фондом 250 тисяч доларів і турнірною сіткою, розрахованою на 32 учасниці в одиночному розряді і 16 пар.

Проводиться одразу ж після Відкритого чемпіонату США, а тому в ньому нечасто беруть участь провідні тенісистки.

Історія

[ред. | ред. код]

Канадський турнір організовано напередодні сезону 1993 як додаткове змагання осінньої північноамериканської зальної серії, яка передує Чемпіонатові WTA. Від моменту заснування турнір мав одну з нижчих категорій основного туру (у 1993—2008 роках — 3-ю категорію, від 2009 — International). Вісім разів — у 1995-2000-му і в 2004-2005-му роках — квебекський чемпіонат визнавали кращим турніром туру в своїй категорії[1].

Переможниці та фіналістки

За 18 років існування турніру тільки одна тенісистка, Бренда Шульц-Маккарті, зуміла виграти його понад один раз в одиночному розряді. У парному розряді такого успіху домагалися Манон Боллеграф, Саманта Рівз, Карлі Галліксон, Ракель Копс-Джонс, Ваня Кінг, Анастасія Родіонова і Луціє Градецька. Низка тенісисток (Наталі Тозья, Ліза Реймонд, Меган Шонессі, Емі Фразьє, Барбора Заглавова-Стрицова) перемагали по одному разу в одиночному і парному розрядах.

Фіналістки та переможці

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
РікЧемпіонкаФіналісткаРахунок
2018Франція Полін ПармантьєСША Джессіка Пегула7–5, 6–2
2017Бельгія Алісон ван ЕйтванкУгорщина Тімеа Бабош5-7, 6–4, 6–1
2016Франція Осеан ДоденСША Лорен Девіс6–4, 6–3
2015Німеччина Анніка БекЛатвія Єлена Остапенко6–2, 6–2
2014Хорватія Мір'яна Лучич-БароніСША Вінус Вільямс6–4, 6–3
2013Чехія Луціє ШафароваНова Зеландія Марина Еракович6–4, 6–3
2012Бельгія Кірстен ФліпкенсЧехія Луціє Градецька6–1, 7–5
2011Чехія Барбора Заглавова-СтрицоваНова Зеландія Марина Еракович4–6, 6–1, 6–0
2010Австрія Таміра ПашекСША Бетані Маттек-Сендс7–68–6, 2–6, 7–5
2009Угорщина Мелінда ЦінкЧехія Луціє Шафарова4–6, 6–3, 7–5
2008Росія Надія ПетроваСША Бетані Маттек4–6, 6–4, 6–1
2007США Ліндсі ДевенпортУкраїна Юлія Вакуленко6–4, 6–1
2006Франція Маріон БартоліРосія Ольга Пучкова6–0, 6–0
2005США Емі ФрейзієрШвеція Софія Арвідссон6–1, 7–5
2004Словаччина Мартіна СухаСША Абігейл Спірс7–5, 3–6, 6–2
2003Росія Марія ШараповаВенесуела Мілагрос Секера6–2, припинила гру
2002Росія Олена БовінаШвейцарія Марі-Гаяне Мікаелян6–3, 6–4
2001США Меган ШонессіХорватія Іва Майолі6–1, 6–3
2000США Чанда РубінСША Дженніфер Капріаті6–4, 6–2
1999США Дженніфер КапріатіСША Чанда Рубін4–6, 6–1, 6–2
1998США Тара СнайдерСША Чанда Рубін4–6, 6–4, 7–68–6
1997Нідерланди Бренда Шульц-МаккартіBelgium Домінік Ван Рост6–4, 6–74–7, 7–5
1996США Ліза РеймондBelgium Ельс Калленс6–4, 6–4
1995Нідерланди Бренда Шульц-МаккартіBelgium Домінік Ван Рост7–6, 6–2
1994Болгарія Катерина МалєєваНідерланди Бренда Шульц-Маккарті6–3, 6–3
1993Франція Наталі ТозьяБолгарія Катерина Малєєва6–4, 6–1

Парний розряд

[ред. | ред. код]
РікЧемпіонкиФіналісткиРахунок
2018США Ейша Мугаммад
США Марія Санчес
Хорватія Дарія Юрак
Швейцарія Ксенія Кнолль
6–4, 6–3
2017Угорщина Тімеа Бабош
Чехія Андреа Главачкова (2)
Канада Б'янка Андреєску
Канада Карсон Бренстайн
6–3, 6–1
2016Чехія Андреа Главачкова
Чехія Луціє Градецька
Росія Алла Кудрявцева
Росія Олександра Панова
7–6(7–2), 7–6(7–2)
2015Чехія Барбора Крейчикова
Бельгія Ан-Софі Месташ
Аргентина Марія Ірігоєн
Польща Паула Каня
4–6, 6–3, [12–10]
2014Чехія Луціє Градецька
Хорватія Мір'яна Лучич-Бароні
Німеччина Юлія Ґерґес
Чехія Андреа Главачкова
6–3, 7–6(10–8)
2013Росія Алла Кудрявцева
Австралія Анастасія Родіонова
Чехія Андреа Главачкова
Чехія Луціє Градецька
6–4, 6–3
2012Німеччина Татьяна Малек
Франція Крістіна Младенович
Польща Аліція Росольська
Велика Британія Гезер Вотсон
7–6(7–5), 6–7(6–8), [10–7]
2011США Ракель Копс-Джонс (2)
США Абігейл Спірс
США Джеймі Гемптон
Грузія Анна Татішвілі
6–1, 3–6, [10–6]
2010Швеція Софія Арвідссон
Швеція Юганна Ларссон
США Бетані Маттек-Сендс
Чехія Барбора Заглавова-Стрицова
6–1, 2–6, [10–6]
2009США Ваня Кінґ (2)
Чехія Барбора Заглавова-Стрицова
Швеція Софія Арвідссон
Франція Северін Бремон Бельтрам
6–1, 6–3
2008Німеччина Анна-Лена Гренефельд
США Ваня Кінґ
США Джил Крейбас
Таїланд Тамарін Танасугарн
7–6(7–3), 6–4
2007США Крістіна Фузано
США Ракель Копс-Джонс
Канада Стефані Дюбуа
Чехія Рената Ворачова
6–2, 7–6(8–6)
2006США Карлі Галліксон
США Лора Гранівілл
США Джил Крейбас
Росія Аліна Жидкова
6–3, 6–4
2005Росія Анастасія Родіонова
Росія Олена Весніна
Латвія Ліга Декмейєре
США Ешлі Гарклроуд
6–7(4–7), 6–4, 6–2
2004США Карлі Галліксон
Аргентина Марія Емілія Салерні
Бельгія Ельс Калленс
Австралія Саманта Стосур
7–5, 7–5
2003КНР Лі Тін
КНР Сунь Тяньтянь
Бельгія Ельс Калленс
США Мейлен Ту
6–3, 6–3
2002США Саманта Рівз (2)
ПАР Джессіка Стек
Аргентина Марія Емілія Салерні
Колумбія Фабіола Сулуага
4–6, 6–3, 7–5
2001США Саманта Рівз
Італія Адріана Серра Дзанетті
Чехія Клара Кукалова
Чехія Алена Вашкова
7–5, 4–6, 6–3
2000Австралія Ніколь Пратт
США Меган Шонессі
Бельгія Ельс Калленс
США Кімберлі По
6–3, 6–4
1999США Емі Фрейзієр
США Каті Шлукебір
Зімбабве Кара Блек
США Деббі Грем
6–2, 6–3
1998США Лорі Макнейл
США Кімберлі По
США Чанда Рубін
Франція Сандрін Тестю
6–7(3–7), 7–5, 6–4
1997США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс
Франція Александра Фусаї
Франція Наталі Тозья
6–4, 5–7, 7–5
1996США Деббі Грем
Нідерланди Бренда Шульц-Маккарті
США Емі Фрейзієр
США Кімберлі По
6–1, 6–4
1995США Ніколь Арендт
Нідерланди Манон Боллеграф (2)
США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс
7–6(8–6), 4–6, 6–2
1994ПАР Елна Райнах
Франція Наталі Тозья
США Лінда Гарві-Вайлд
США Чанда Рубін
6–4, 6–3
1993США Катріна Адамс
Нідерланди Манон Боллеграф
Болгарія Катерина Малєєва
Франція Наталі Тозья
6–4, 6–4

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Список лауреатів нагород WTA на сайті організації (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]