GIGN
| Група втручання Національної жандармерії | |
|---|---|
| Groupe d 'Intervention de la Gendarmerie Nationale (GIGN) | |
 Нарукавний знак | |
| Засновано | 1 березня 1974 року |
| Країна |  Франція |
| Належність | Національна жандармерія Франції |
| Вид | жандармерія |
| Роль | протидія тероризму, порятунок заручників, охорона VIP-персон і важливих об'єктів |
| Чисельність | 960[1] |
| Штаб | Саторі, Версаль 48°47′6.59″ пн. ш. 2°06′25.80″ сх. д. / 48.7851639° пн. ш. 2.1071667° сх. д.G O |
| Гасло | Служба на все життя (S'engager pour la vie) |
| Вебсайт | gendarmerie |
Медіафайли на Вікісховищі | |
GIGN (абр. від фр. Groupe d'Intervention de la Gendarmerie Nationale, укр. Група втручання Національної жандармерії; фр.: [ɡʁup dɛ̃tɛʁvɑ̃sjɔ̃ də la ʒɑ̃daʁməʁi nasjɔnal] (
прослухати)) — елітний спеціальний підрозділ Національної жандармерії Франції, що призначений для боротьби з тероризмом, звільнення заручників, затримання озброєних злочинців та боротьби з організованою злочинністю.[2]
GIGN складається з центрального підрозділу, розташованого в районі Саторі у Версалі, та чотирнадцяти місцевих відділень, які називаються AGIGN, що розміщені в метрополії та заморських територіях.
Цей підрозділ безпосередньо підпорядковується генеральному директору Національної жандармерії, який у разі складної надзвичайної ситуації, виконує свої завдання у повній взаємодії з усіма органами безпеки і оборони держави. Зазвичай підрозділ залучається на підтримку місцевим правоохоронним органам на території Франції, але він також може діяти за кордоном у координації з французькими збройними силами, зокрема з Командуванням спеціальних операцій.
Місії GIGN поділяються на три основні категорії:[3]
- втручання під час кризових ситуацій, таких як захоплення заручників, протистояння озброєних осіб, викрадення людей, терористичні акти або викрадення літаків;
- аналіз та запобігання ризикам, забезпечення безпеки об'єктів, що під загрозою зникнення, або чутливих об'єктів, підготовка звітів про аудити та досягнення цілей;
- підготовка судовою поліцією конфіденційних арештів у зв'язку з тероризмом або організованою злочинністю.
Ці місії мають певну назву залежно від їхньої категорії:[3]
- PIRATAIR: для випадків викрадення літаків.
- PІРАТМЕР: за викрадення та напади на судна.
- PІРАТ: для ядерних атак.
- PIRATOX: для хімічних та біологічних атак.
- PIRATEX: за захоплення заручників за участю громадян Франції за кордоном.
Після терористичного акту на Олімпіаді в Мюнхені у Франції 1972 року було прийнято рішення про створення загону по боротьбі з тероризмом.
1 листопада 1973 у Франції було створено спецпідрозділ Equipe Regionale d’Intervention (ECRI). До його складу увійшли п'ятнадцять оперативників, навчених протидіяти терористам і звільняти захоплених заручників. При необхідності вони могли діяти на всій території Франції. Підрозділ входив до складу Ескадрону 2/2 мобільного жандармерії з місцем дислокації в Мезон-Альфор. Командиром нового підрозділу був призначений лейтенант Крістіан Пруто, який керував групою аж до 1982 року.[4]
Повна боєздатність групи була досягнута 1 березня 1974, а через десять днів вона вже брала участь у своїй першій бойової операції в містечку Еквевілла. До цієї операції залучалися дві регіональні групи втручання, створені на початку 1976 року, які отримали назви GIGN-1 (на півночі) і GIGN-4 (на півдні). Вони дислокувалися відповідно в Мезон-Альфор і в Мон-де-Марсане. GIGN-1 була сформована зі складу Ескадрону 2/2 мобільної жандармерії, в той час як GIGN-4 була утворена на базі Ескадрону парашутистів 9/11.
У 1976 році було вирішено, що необхідно об'єднати групи GIGN-1 і GIGN-4 для створення єдиної групи GIGN, здатної діяти на всій території Франції. У новий підрозділ були включені 78 спецназівців з першої групи і 48 - з четвертої. У цьому ж році знову створений підрозділ взяло участь в операції зі звільнення заручників. Тоді п'ять терористів з організації «Фронт визволення Сомалійського узбережжя» захопили в Джибуті шкільний автобус з дітьми 30.
У 1983 група GIGN була передислокована в казарми Паскье у Версалі, зберігши при цьому свою первісну організаційну структуру. У зв'язку зі значним зростанням проявів тероризму та збройної злочинності на території Франції та її колоній керівництво Національної жандармерії прийняло рішення заснувати групу GISGN (Група безпеки і втручання Національної жандармерії). В даний час GIGN входить до складу GISGN і підпорядковується її керівнику. До складу GISGN також входять Група президентської охорони і Ескадрон жандармів-парашутистів.
У 1980-1990-х роках група GIGN брала участь в цілому ряді спецоперацій, таких як затримання викрадачів літака в 1981 році і 1984 році, звільнення заручників з літака в 1989 році, звільнення заручників у в'язниці Мулен в 1991 році, захоплення відомого найманця Боба Денара в 1995 році.
У період з 1992 по 1995 рік французькі спецназівці брали участь в операціях в Боснії і Герцеговині. Однією з найвідоміших акцій GIGN стало звільнення в грудні 1994 року заручників із захопленого алжирськими терористами літака компанії «Ейр Франс». Операція пройшла успішно, і всі 160 пасажирів і членів екіпажу були звільнені. Наприкінці 1990-х років структура GIGN включала в себе 4 оперативно-бойових групи, одну групу розвідки, відділ для адміністративно-правової роботи та здійснення підтримки, вертолітний підрозділ. Чисельність групи становила 102 співробітника. Командиром GIGN був капітан Дені Фав'є, разом з ним в керівництво підрозділом входили три офіцери і чотири унтер-офіцера, які відповідали за планування операцій. Бойові групи чисельністю по 15 осіб ділилися на чотири команди на чолі яких стояли унтер-офіцери. У першій і другій групах також значилися 18 водолазів, підготовлених для проведення спеціальних заходів на воді й під водою. А в складі третьої та четвертої груп було п'ятнадцять парашутистів, що володіють навичками стрибків з парашутом з великих висот.
У січні 2004 року пройшла реорганізація четвертої оперативної групи, що привело в підсумку до її поділу на три оперативні секції, призначені для оперативної логістики та оперативної підтримки. У кожній командиром призначався офіцер у званні капітана або лейтенанта і по одному унтер-офіцерові як заступника.
1 вересня 2007 року відбулася глибока реорганізація GIGN, у результаті якої він замінив собою GSIGN. Це було більше, ніж проста зміна назви: реорганізація мала на меті створити більш оперативний підрозділ шляхом посилення його командування, оптимізації використання ресурсів і, зокрема, підвищення здатності реагувати на масштабні події (зокрема, масові захоплення заручників, скорочено «POM»), а також створення міцніших синергій між особовим складом, який пройшов єдину систему відбору та підготовки.[5]
1 серпня 2021 року була проведена нова реорганізація, яка посилила здатність підрозділу діяти на національному рівні шляхом повної інтеграції регіональних відділень AGIGN до його центрального операційного ядра. Ці регіональні підрозділи для втручань були створені 2004 року, але переходили під оперативний контроль групи лише під час спеціальних операцій. Відтоді підрозділ складається з центрального рівня (Центральний GIGN) та його 14 відділень, сім із яких розташовані в метрополіях Франції — у Тулузі, Оранжі, Діжоні, Нанті, Реймсі, Турі та Кані, і сім у заморських територіях — Гваделупі, Мартиніці, Гаяні, на Реюньйоні, у Новій Каледонії, Французькій Полінезії та на Майотті.[5]
У 2024 році центральний GIGN та його чотирнадцять регіональних підрозділів здійснили 3335 виїздів. Ці операції призвели до 1100 затримань, що на 27% більше, ніж у 2023 році. У середньому щотижня нейтралізували одного озброєного порушника. Також за рік було зафіксовано вісім справ про викрадення людей та звільнено 28 заручників.[3]
10 квітня 2025 року французьке видання Armada International повідомило, що підрозділ спеціального призначення GIGN та швейцарський виробник боєприпасів SwissP Defence підписали угоду про розробку нового патрона в калібрі 6,5 Grendel. Саме цей калібр поєднує в собі максимальну точність, покращену дальність стрільби та оптимізовані балістичні характеристики, що відповідають оперативним вимогам GIGN.[6]
12 грудня 2025 року GIGN очолив бригадний генерале Бенуа Вільміно (Benoît Villeminoz), який офіційно змінив на цій посаді генерала Гіслена Реті.[3]
Генерал Вільміно описує структуру GIGN як зосереджену навколо «трьох оперативних професій». Він наголошує, що реформа 2021 року дала командуванню глобальне бачення, а також здатність до швидкого перенаправлення сил. Як приклад він наводить залучення GIGN у Новій Каледонії у 2024 році.
Він уточнює, що GIGN залишається під контролем Управління з питань операцій та застосування (DOE) Головного управління Національної жандармерії (DGGN). Водночас він має оперативну автономію в більшості своїх завдань.
Командир GIGN безпосередньо контролює 4 складові:
- кабінет комунікації та іміджу (cabinet rayonnement),
- міжнародні відносини,
- бюро людських ресурсів,
- штаб забезпечення та фінансів.
GIGN має у своєму складі 3 основні компоненти та регіональні підрозділи (AGIGN):[3]
- Компонент втручання (FI): бореться з повітряним і морським тероризмом та бере участь у звільненні заручників. FI поділяється на чотири оперативні секції. Дві з них складаються переважно з оперативних парашутистів, а дві інші — здебільшого з бойових дайверів. Дві з чотирьох секцій чергують щотижня. Одна з них може розпочати операцію менш ніж за 30 хвилин, інша — менш ніж за 2 години. Кожною секцією командує капітан або лейтенант, а його заступником є головний сержант (адьюдюдан-шеф) або майор. Чотири секції також налічують дві тактичні групи, якими командує старший фельдфебель (маршал логістики-шеф).
- Компонент безпеки та захисту (FSP): його місія полягає в захисті громадян і будівель, яким загрожує небезпека, як у Франції, так і за кордоном.
- Компонент розвідки та пошуку (FOR): його спеціалізація — розвідка, стеження та інфільтрація. Ці місії стосуються тероризму та організованої злочинності. Він поділяється на дві секції, які своєю чергою розділені на дві групи.
- Регіональні підрозділи: налічується 14 регіональних AGIGN, розташованих у метрополії (континентальній Франції) та заморських територіях. Військовослужбовці, які там проходять службу, можуть належати до трьох різних компонентів. Наприклад, 120 співробітників, які відповідають за захист високопоставлених осіб (PHP), приписані до антен, але підпорядковуються FSP.
Військовослужбовці GIGN відомі своїми високими фізичними, технічними та психологічними здібностями, а також бездоганним професіоналізмом. Вони набираються з числа офіцерів та унтер-офіцерів Національної жандармерії і проходять надзвичайно складні випробування.[3]
Первинні вимоги для вступу:
- Необхідно бути офіцером або унтер-офіцером жандармерії (мати щонайменше 4 роки служби).
- Вимоги до звань: для унтер-офіцерів — не нижче старшого фельдфебеля (maréchal des logis-chef), для офіцерів — лейтенант.
- Вік: від 24 до 34 років на день проходження тестів.
- Кандидат має бути придатним до інтенсивних занять парашутним спортом (обов'язковий медичний огляд).
Оголошення про початок рекрутингу добровольців оголошується у січні. Сам процес випробувань тривають протягом 3 тижнів (з травня по червень щороку).
Кандидати діляться на 3 групи (по тижню на кожну):
- Статистика: щороку близько 200 кандидатів подаються на тести, але лише близько 20 осіб зрештою потрапляють до підрозділу.
- Формат випробувань: індивідуальні та групові тести, опитувальники особистості, співбесіди з журі та симуляції ситуацій.
- Приклади випробувань: плавання, біг із рюкзаком (11 кг), топографічний орієнтир, «театр пральні» (повторні занурення у холодну воду 10 °C у поєднанні з фізвправами), смуга перешкод на час для перевірки фобій (висота, клаустрофобія), стрибок із мосту, скелелазіння, проходження по металевій балці на 25-метровій висоті та співбесіда з інструкторами.
Після відбору близько 50 кандидатів, що склали тести, проходять 8-тижневий попередній курс (pré-stage), де інструктори щодня випробовують їхні моральні, психологічні та інтелектуальні межі. Цей етап є вкрай виснажливим.
У 1985 році Національна поліція створила, за зразком GIGN, спеціальний підрозділ для проведення операцій: RAID (Пошук, допомога, втручання та стримування).[7]
Обидва підрозділи продовжують тісно співпрацювати, використовуючи накопичений досвід. Яскравими прикладами їхньої взаємодії є штурм у Даммартен-ан-Гоель після теракту проти Charlie Hebdo, а також координація дій під час серії терактів у Франції в січні 2015 року.[8]
У межах Міністерства внутрішніх справ координація та взаємодія між GIGN і RAID сил оперативного втручання Національної поліції (FIPN) забезпечуються Ucofi (підрозділ координації сил втручання), який створили у 2010 році.[9]
Окрім участі в іноземних місіях з навчання та співпраці на замовлення інших держав, GIGN також приймає зарубіжні підрозділи для вишколу у Франції.[3]
Зокрема підрозділ GIGN обмінюється досвідом з Центром спеціального призначення НГУ «Омега». Французькі та українські оперативники спільно вдосконалюють тактику дій в умовах сучасних кризових викликів, проводять спільні тренування, переймають передові методи контртерористичної боротьби та спеціальних операцій. Окрім практичної складової на полі бою та тренувальних базах, плідним результатом спільної роботи стало розроблення Доктрини професійного втручання Національної гвардії України, яка адаптує найкращі європейські стандарти до українських реалій.[10]
Новий спільний шеврон для центрального підрозділу та його філій був прийнятий після повної інтеграції останніх у серпні 2021 року. Його носять на лівому рукаві замість регіонального шеврону; він зображує гранату Жандармерії, на якій розташований знак GIGN. Центральний підрозділ GIGN (Саторі) та філії (AGIGN) зберігають свої круглі знаки, які носяться на правому рукаві.[11]
Емблема центрального підрозділу GIGN, відома як круглий шеврон, складається з кількох елементів, що мають символічне значення. Коло на синьому тлі уособлює єдність і колективну силу, а синій колір нагадує про підводні можливості підрозділу. Карабін символізує здатність до оперативного подолання перешкод, тоді як парашут підкреслює приналежність до аеромобільних військ. Прицільна сітка вказує не лише на основну дисципліну — стрільбу, а й на повагу до людського життя та точність в діях. Дві зірки на емблемі символізують «друге покоління» GIGN, реорганізованого у 2007 році.[12]
Круглий знак філій (AGIGN), який також носять на правому рукаві, включає гранату Національної жандармерії, карабін, блискавку спеціалізованого втручання та прицільну сітку.[12]
| Емблеми GIGN та його підрозділів | ||||
|---|---|---|---|---|
|
.svg)
 |
Наш основний принцип — відкладати застосування вогнепальної зброї до останнього моменту. |  |
— Дені Фав'є, командира GIGN з 1992 по 1997 рік[13] | ||
Незважаючи на те, що основною метою GIGN є максимально уникати застосування вогнепальної зброї, оперативники підрозділу оснащені озброєнням, яке підбирається відповідно до особливостей кожної спеціальної операції. Підрозділ постійно оновлює свій арсенал, щоб відповідати сучасним вимогам антитерористичних дій та протидії озброєним злочинцям.
До основного озброєння входять[14] пістолети Glock моделей 17, 19 і 26, SIG Sauer SP 2022, револьвери Manurhin MR 73 і Smith & Wesson Model 686, пістолети-кулемети HK MP5, HK MP7 та FN P90, а також рушниці Remington Model 870, Franchi SPAS-12 і Benelli M4.
У складі стрілецької зброї також використовуються штурмові гвинтівки HK416, HK417, HK G36, SIG SG 550 і їх модифікації, CZ BREN 2, а також штурмові гвинтівки FAMAS, які поступово знімаються з озброєння.
Для снайперських завдань застосовують високоточні гвинтівки Accuracy International Arctic Warfare калібрів .308 і .338, а також важку снайперську гвинтівку PGM Hécate II калібру 12,7×99 мм.
Для захисту особового складу GIGN використовує балістичні щити та різні броньовані транспортні засоби, зокрема цивільні позашляховики та бронетранспортери, деякі з яких оснащені спеціальними штурмовими драбинами.
- ↑ New organization for GIGN with full integration of Regional Branches - L'Essor de la Gendarmerie nationale: Nouvelle organisation pour le GIGN avec le rattachement intégral des antennes https://lessor.org/vie-des-personnels/nouvelle-organisation-pour-le-gign-avec-le-rattachement-des-antennes-gign
- ↑ Plongée au cœur des secrets du GIGN [Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.], Le Figaro, 10 octobre 2008.
- 1 2 3 4 5 6 7 GIGN. Police-Nationale.net (фр.). Процитовано 4 серпня 2026.
- ↑ Le GSIGN est principalement une formation organique et un « fournisseur de ressources ». Cependant, son commandant est présent dans la tour de contrôle de Marignane en 1994 (et l'EPIGN sous l'appareil lors de l'évacuation des otages). Quelques années plus tard, l'intervention du GIGN et du commando Hubert pour la reprise du ferry Pascal Paoli, détourné par des syndicalistes en 2005, est dirigée par le commandant du GSIGN mais ce fait est peu repris dans la presse. Il est néanmoins cité par le journaliste Jean-Marc Tanguy dans son blog Le Mamouth http://lemamouth.blogspot.fr/2010/05/un-general-coordonnera-les-fsi.html.
- 1 2 Prises d’otages à Dammartin et Vincennes: Retour sur l'intervention simultanée et inédite du Raid et du GIGN. 20minutes.fr. 9 janvier 2015.
- ↑ Швейцарська компанія створила новий патрон 6,5 Grendel для французьких спецпризначенців
- ↑ « Le GIGN en 20 anecdotes », L'Express.fr, 2 березня 2014 (переглянуто 21 червня 2016).
- ↑ Взяття заручників у Даммартані та Вінсенні: огляд безпрецедентної одночасної операції RAID та GIGN. 20minutes.fr. 9 січня 2015. Процитовано 21 червня 2016.
- ↑ «Attaques terroristes : Le patron du GIGN raconte». Interview du colonel Hubert Bonneau, commandant du GIGN. Propos recueillis par Pierre-Marie Giraud et Matthieu Guyot. L’Essor de la Gendarmerie nationale No. 478 – février 2015. http://www.lessor.org.
- ↑ Шаблон:Веб-джерело
- ↑ Гомологація нового шеврону GIGN 3.0. L'Essor de la Gendarmerie nationale. 25 червня 2021. Процитовано 24 вересня 2025.
- 1 2 Геральдика знака GIGN. Gendarmerie Nationale. Процитовано 21 вересня 2014.
- ↑ П'єр Монтаньйон. Histoire de la gendarmerie. — Éditions Pygmalion, 2014. — 437 с. — ISBN 978-2-7564-1715-8. Переглянути на Google Books (фр.).
- ↑ The GIGN of French Gendarmerie is considered as the World's best SWAT Team. Army Recognition (англ.). 8 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
|
Це незавершена стаття про Францію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
