Meaning of "комуна" in the Ukrainian dictionary

1. Колектив осіб, що об’єдналися для спільного життя на засадах спільності майна та праці.

2. Форма сільськогосподарського кооперування, при якій усуспільнюються всі засоби виробництва, а споживання та побутове обслуговування здійснюються на громадських засадах. Перші комуни на Україні, а також радгоспи показували селянам переваги великих господарств над дрібними і сприяли здійсненню суцільної колективізації (Іст. УРСР, II, 1957, 368); [Максим:] Та батько ж.. такий, що й зараз у комуну, мати не хочуть, [Мотронька:] Не хоче, й не треба! Тебе й без землі.. комуна прийме (М. Куліш, П’єси, 1960, 73).

3. розм. Те саме, що комуні́зм 1. З комуністичного зернятка має вирости пишна нива, з паростків нового життя забуяти всесвітня комуна (Еллан, II, 1958, 277); Ленінським сяйвом осяяна. Йде у комуну держава (Воронько, Поезії, 1950, 101).

∆ Пари́зька кому́на: а) революційний уряд повсталих трудящих мас у Парижі в 1871 р.; б) революція 18.III 1871 р.; в) період диктатури пролетаріату, встановленої після перемоги цієї революції. У галасі мені хтось показав Край столу місце і значущо мовив: Тут за часів Паризької комуни Промову виголосив Клемансо (Рильський, III, 1961, 265).

4. Адміністративно-територіальна одиниця місцевого управління у Франції, Бельгії й деяких інших країнах; поселення міського чи сільського типу.

5. За середньовіччя в Західній Європі — міська громада, що домоглася незалежності від феодала й права на самоврядування. Міста, що звільнилися від влади сеньйорів, у Франції називались комунами (Іст. середніх віків, 1955, 68).