1. Старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Л. Укр., III, 1952, 430); В батьковій хаті над ліжком висіла картина — півлежача німфа з лірою (Сам., II, 1958, 412); // перен. Символ поезії, поетичної творчості. В найтяжчі роки життя російського суспільства ліра Пушкіна служила свободі і прогресу (Вісник АН, 5, 1949, 33); І груди орденом.. мені прикрасив мій народ за голос мій, за пісню щиру, що славить сонце і степи, що не віддав я кату ліру у дні страшної боротьби (Сос., II, 1958, 431).
2. Тип дивана-тахти, контури якого нагадують цей музичний інструмент. Інка лежить на модерній лірі (Речм., Твій побратим, 1962, 46).
3. Старовинний струнно-клавішно-смичковий музичний інструмент, який був поширений у Росії, Білорусії та на Україні. І знову ліри заревли, ..А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77); Біля клечання .. сидять два лірники, джмелями дзижчать і поскрипують роками вичорнені ліри, і за душу хапають жалісливі голоси (Стельмах, II, 1962, 323).
∆ Сузі́р’я Лі́ри — сузір’я, розташоване вздовж Чумацького шляху в північній півкулі неба, з яскравою зіркою Вега. Наша сонячна система рухається в напрямі до сузір’їв Ліри і Геркулеса (Астр., 1956, 105).
ЛІ́РА2 и, ж. В Італії та деяких інших країнах — грошова одиниця і відповідна їй монета. Обід — з 5 чи 6 страв. Все смачно і дуже по-панськи. За це все я плачу 6 лір на добу (Коцюб., III, 1956, 322); — П’ять тисяч лір одноразово — це непогана платня [за операцію] (Смолич, І, 1958, 82).
