1. Жінка стосовно дитини, яку вона народила. У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); — Га, що ж діяти, — мовив Гривко. — Раз мати родила, раз і вмирати треба (Фр., ІV, 1950, 88); Проводжає сина мати захищати рідний край (Сос., II, 1958, 169); // Жінка, що має або мала дитину. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде на землі (Шевч., II, 1953, 347); Мати, тоді сита, коли діти не голодні (Горд., II, 1959, 19); * Образно. — Повторення — мати навчання, — підтакував Трояцький (Збан., Курил. о-ви, 1963, 127); * У порівн. [Кирило:] А про мене нігде й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина — чужиною, а своя сторона, як мати (Мирний, V, 1955, 143); // перев. як прикладка, перен. Про що-небудь дуже близьке, рідне. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Шевч., І, 1963, 229); До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься (Л. Укр., І, 1951, 47); Скорити сили матері-природи, Стократ помножити її щедроту Взялись геологи і агрономи, Колгоспники й робітники взялись, Учені, інженери, шахтарі (Рильський, III, 1961, 108); Мати-земля засипає спокійно та радісно під блакитною облогою високого, ясного неба (Л. Янов., І, 1959, 31); — Товариші, — каже він [зв’язковий], — вітаю з волею! Від імені матері-Вітчизни оголошую вас знову в лавах активних бійців проти загарбників! (Ю. Янов., І, 1954, 215).
Бо́жа (госпо́дня, пречи́ста) ма́ти, рел. — богородиця, мати Христа. Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… мати божа… (Довж., І, 1958, 225); Весі́льна ма́ти див.
