1. Стати мутним, непрозорим. Вода помутніла; // Стати менш яскравим. Потроху весняне сонце помутніло і не так нахабно заглядало в вікно (Ю. Янов., І, 1958, 186).
2. Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). Лев-дідуган на світі довго жив.. І ноги трусяться, і очі помутніли, — Зовсім нікчемний став (Гл., Вибр., 1951, 103); Оченята його помутніли і бачили гірше (Собко, Скеля.., 1961, 122).
3. перен. Втратити ясність, чіткість, гостроту (про розум, свідомість і т. ін.).
◊ Помутні́ло в оча́х (у голові́) у кого, кому і без додатка, безос. — хтось опинився у стані, близькому до непритомності. Коли побачив [Кузьма], що Василька нема вже в балці й попереду вже не видно, у нього помутніло в очах (Панч, II, 1956, 195); Тетяна Павлівна зблідла. В очах помутніло (Цюпа, Назустріч.., 1958, 303); Остапові помутніло в голові, корчі зводили руки, забило дух (Горд., II, 1959, 343).
4. перен. Втратити виразність, чіткі обриси. І помутнів йому світ (Баш, На.. дорозі, 1957, 22).
