1. Безплатно, безкоштовно; даром. Ференц намагався у всьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти їхній хліб (Гончар, III, 1959, 229).
2. Не приносячи ніякої користі, не даючи наслідків; марно. — Якби не їхати, випив би ще, а то на морозі — воно так задарма і піде собі, буцім і не пив (Мирний, IV, 1955, 349); Гриць мій дума: «От дожився, От пропав я задарма!» Коли се перехрестився — І страховища нема! (Щог., Поезії, 1958, 248); Скарб лежав без руху сотні літ, Спущений у глибину боліт. Він лежав і гинув задарма, — Всі гадали — скарбів тут нема (Криж., Під зорями.., 1950, 41); // у знач. присудк. сл. Чоловік їй догоджав, але задарма (Калин, Закарп. казки, 1955, 208).
3. Без серйозної причини; безпідставно. Якщо [верблюд] почуває себе винним, то хоч і вдар — не розсердиться. А ось як вдариш задарма, незаслужено — то він тобі цього вік не простить. Або в стайні десь притисне, ..або хоч плюне на тебе при нагоді, і то йому стане легше (Гончар, II, 1959, 126); І були б у нього сини і внуки. Не попрікали б шматком задарма (Мал., Звенигора, 1959, 141).
4. Без зусиль, легко. Широкий світ — кінця нема, Не візьмеш слави задарма (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 196); Перемоги не даються задарма (Кач., Вибр., 1947, 254).
