TAS2R38

TAS2R38
Ідентифікатори
Символи	TAS2R38, PTC, T2R38, T2R61, taste 2 receptor member 38, THIOT
Зовнішні ІД	OMIM: 607751 MGI: 2681306 HomoloGene: 47976 GeneCards: TAS2R38
Онтологія гена
Молекулярна функція	• активність G-білокспряженого рецептора; • сигнальна трансдукторна активність; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• мембрана; • клітинна мембрана; • інтегральний компонент мембрани;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	5726
	387513
	ENSG00000257138
	ENSMUSG00000058250
	P59533
	Q7TQA6
	NM_176817
	NM_001001451
	NP_789787
	NP_001001451
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R38 (англ. Taste 2 receptor member 38) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 333 амінокислот, а молекулярна маса — 37 892^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MLTLTRIRTV	SYEVRSTFLF	ISVLEFAVGF	LTNAFVFLVN	FWDVVKRQAL
SNSDCVLLCL	SISRLFLHGL	LFLSAIQLTH	FQKLSEPLNH	SYQAIIMLWM
IANQANLWLA	ACLSLLYCSK	LIRFSHTFLI	CLASWVSRKI	SQMLLGIILC
SCICTVLCVW	CFFSRPHFTV	TTVLFMNNNT	RLNWQIKDLN	LFYSFLFCYL
WSVPPFLLFL	VSSGMLTVSL	GRHMRTMKVY	TRNSRDPSLE	AHIKALKSLV
SFFCFFVISS	CAAFISVPLL	ILWRDKIGVM	VCVGIMAACP	SGHAAILISG
NAKLRRAVMT	ILLWAQSSLK	VRADHKADSR	TLC

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до G-білокспряжених рецепторів, один зі смакових рецепторів, що відповідає за смак гіркого. Локалізований у мембрані.

Алелі цього гена пов'язані з різною чутливістю людей до фенілтіокарбаміду.

Література

Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 doi:10.1038/ng1014
Conte C., Ebeling M., Marcuz A., Nef P., Andres-Barquin P.J. (2002). Identification and characterization of human taste receptor genes belonging to the TAS2R family. Cytogenet. Genome Res. 98: 45—53. PMID 12584440 doi:10.1159/000068546
Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 doi:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 doi:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 doi:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9584 (англ.) . Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2017. [Архівовано 2016-03-22 у Wayback Machine.]
↑ UniProt, P59533 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 7

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9584 (англ.) . Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2017. [Архівовано 2016-03-22 у Wayback Machine.]

[UniProt-4] UniProt, P59533 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]